Увійти

Де шкарпочка Міли?

← До списку казок
Міла радісно дістає червону шкарпочку з кошика
Короткий опис
Маленька Міла прокидається і помічає: пропала одна червона шкарпочка. Разом із мамою, татом і пухнастим котиком Мурчиком вони лагідно обшукують дім — під ліжком, на підвіконні, під диваном і в пральному кошику. По дорозі Міла знаходить прості маленькі дива: сонячний промінь, божу корівку, улюбленого ведмедика. Нарешті шкарпочка з’являється, і сім’я сідає разом пити чай і обійматися.

Міла прокинулася та помітила: на ніжці тільки одна червона шкарпочка. Вона обережно погладила іншу ніжку й прошепотіла: «Де шкарпочка?». Мама усміхнулась і взяла Мілу за руку. Тато присів на підлогу й покликав Мурчика — пухнастого котика з м’яким хвостом.

Через вікно в кухню заглянув товстий промінь сонця і тепло ліг на підлогу. «Почнемо звідси», — сказала мама. Вони разом заглянули під ліжко. Мурчик просунув лапку та принюхався. Біля спального місця лежала іграшкова машинка та маленька кулька. Пилова грудочка мигнула, мов хмаринка. «Не тут», — тихо сказала Міла і підвелася.

На підвіконні сиділа маленька божа корівка. Вона повзла по стеклу й зупинилася, ніби слухала кроки. Міла простягла палець, і корівка повільно повзла по ньому. «Привіт», — шепотіла дівчинка. Мама посміхнулась: «Яка гарна гостя». Міла попрощалась і обережно відсунула вікно, щоб корівка повзла геть.

На дивані лежав улюблений ведмедик — уже трохи лискучий від обіймів. Міла підняла його й притисла до щоки. «Ти вчора зі мною спав?» — питала вона. Ведмедик мовчав, але його лапки були теплі й знайомі.

Міла сідає в ліжку і помічає одну червону шкарпочку
Міла сідає в ліжку і помічає одну червону шкарпочку

Тато загнув кут дивана та заглянув під нього. Там лежала книжечка з віршиками і ще одна шкарпочка — блакитна, але без пари. Міла трохи засмутилася: «Ось ще якась», — сказала вона.

Мама запропонувала: «Пошукаємо в пральному кошику». Вони переступили на кухню. Мурчик стрибнув на край кошика і ніжно потоптався лапками. Міла відкинула тканину й заглянула всередину. Там було багато рушників, футболочок і теплих пледиків.

І раптом, між білим рушником та маленьким платтячком, лежала вона — червона шкарпочка, знайома й м’яка. Міла хлопнула в долоні: «Знайшла!». Тато витягнув її обережно, мама поклала шкарпочку на ніжку, і Міла відчула знайоме тепло.

Усі обійнялися. Мурчик приліг на коліна Міли й закрив очі, ніби промовляв: усе добре. Тато наливав теплий чай у маленьку чашечку, мама покликала сісти за стіл. Міла попила чай, потягла ведмедика до себе і тихо сміялася. Сонячний промінь ще лежав на підлозі, а в домі було тепло й спокійно — і червона шкарпочка знову поруч.

Схожі казки

Дивіться також за темами

для дітей 2-3 роківказки про тваринокказки про сім'ю