Ранок у квартирці був теплий і тихий. Двохрічний Савчик сидів на підвіконні й дивився на вулицю. Сонце робило скло теплим, і повітря пахло кавою з кухні. Раптом він побачив маленьку блискучу спіральку на сонці — це був равлик.
Він рухався повільно, ковзав і сяяв під промінчиками. Савчик приглядався: равлик здавався дуже вразливим. Малі тіні від рослинок уже були довгі, і хлопчик занепокоївся, що на сонці равликові буде надто жарко.
«Мамо», — прошепотів Савчик. Мама кинула останній погляд на чайник і підійшла. Вона опустилася поруч, погладила сина по голівці і тихо посміхнулась.
Мама взяла з полиці плоску коробочку і принесла свіже листячко з горщика петунії. «Акуратно», — сказала вона, і Савчик із великим натхненням підсунув листок під равлика. Равлик обережно переповз на листо так само повільно, як ранкова хмарка пливе по небу.
Мама обережно закрила коробочку, і вони разом понесли її до дверей. По дорозі Савчик помітив на дошці оголошень кольорову афішу — великими літерами красувалося: «Попелюшка 3: злі чари». Він показав пальчиком, і мама ніжно засміялася. «Після сну підемо на зустріч», — сказала вона, і Савчик задоволено кивнув.
На балконі-саду пахло землею й травою. Там стояли маленькі горщики з помідорами й петуніями, тонкі гілочки тичилися вгору, а вологість була приємною після ранкового поливу. Мама взяла з полички в під'їзді тоненьку книжечку Василя Сухомлинського і прочитала одну коротку фразу, ніби шепнувши привіт рослинам.
Савчик поставив коробочку на землю. Ніжно підчепив краєчок кришечки, підсунув листочок — і равлик повільно вийшов, торкнувся вологої землі і поповз у зелень. Хлопчик узяв свою маленьку лійку і побризкав трохи води: краплини тихо стукали по листочку й сяяли як маленькі дзеркальця.
Равлик знайшов тінь і вологу, заліз між листя і затих. Савчик помахав йому ручкою, а мама міцно обійняла сина. Було тепло й тихо, пахло землею й домашнім печивом.
Вони повернулися в кімнату. Савчик ліг у своє ліжечко, ще тримаючи в уяві зелений балкон-сад. Він уявляв, як равлик спокійно повзе між листячком, як краплини води блищать на рослинах. Усміхнений і спокійний, Савчик швидко заснув.
