Казки за тегом «заспокійливі казки»

05 червня

Дев'ятирічний Тарас помічає, що петунії й базилік на шкільному підвіконні й у теплиці в’януть, хоча їх поливають. Він заводить щоденник спостережень, разом із друзями з еко‑гуртка й техноклубу вимірює світло, перевіряє ґрунт, температуру й протяги, радиться з учителькою та двірником, шукає надійні поради й робить поступові зміни: дренаж, аерацію, пересаджування і встановлення датчика вологості. Завдяки спільній роботі та увазі до дрібниць школярі знаходять причину в’янення й рятують теплицю — рослини оживають, а теплиця стає їхнім гордим спільним проєктом.

03 червня

Маленька козеня Лада вагалася, чи вдягати нові памперси-трусики 6 перед тривалою прогулянкою з батьками. На стежці один памперс трохи сповзає — Лада сміливо кличе на допомогу, тато тимчасово прикріплює стрічку з польових квітів, мама бере запасні в рюкзак, а друзі підказують, як рухатися зручно. Наприкінці Лада переодягається на сухі памперси й із радістю біжить на пікнік під старий дуб.

02 червня

Чотирирічний барсучок Боря дуже любить старі українські народні казки, але його старша сестра Марта й друзі більше відволікаються на великі пригодницькі книжки та метеликів. Щоб зацікавити їх, Боря збирає плоскі камінці, листочки, гілочки й ягоди й разом із сестрою та друзями робить прості картки‑ілюстрації для кожної казки. Коли під час читання барда Бідла піднімає вітер, діти швидко рятують картки, продовжують повторювати добрі дії з казок і, наприкінці, Марта усміхається: сільські оповіді теж сповнені пригод і вчать бути добрими, тож усі йдуть додому трішки щасливіші.

01 червня

Настя, дев'ятирічна учениця четвертого класу, випадково переслала в класний чат відео з підписом про нібито «тріщину» в стіні школи. Коли в чаті почалася тривога, вона разом із другом із техноклубу Сашком, батьками й учителькою перевірила кадри, знайшла справжнє джерело відео, вибачилася і допомогла ввести правила перевірки повідомлень. Клас заспокоївся, а діти посадили в шкільній клумбі табличку «Тут росте спокій і перевірені факти».

01 червня

Песик Бімка щойно вийшов із ванни з маленьким мокрим рушничком, який не втримається в лапках і весь час сповзає; після кількох невдалих спроб він просить допомоги в мами, і разом вони підвішують рушничок на низький гачок. Рушничок сохне, Бімку ніжно обіймають, і в домі стає тепло й спокійно.

25 травня

Зайченя Перчик разом із мамою й татом заходить у малинову нішу до струмка і пропонує лісовим друзям зробити ранкову зарядку. Виявляється, один рух не підходить усім: білочка любить підстрибувати, їжачкові зручніше лишатися в клубочку, а ведмедикові потрібно рухатись повільно. Перчик уважно спостерігає, питає, дихає повільно за порадою мами, придумує по три прості рухи для кожного й учить друзів рахувати до трьох малиновими ягодами; зарядка стає грою «Наш крок», де кожен має свій ритм, усі чекають одне на одного, п’ють чай з малинових листочків і йдуть далі разом, допомагаючи один одному.