Ромчик прокидається від тихого позіхання. Біля його плеча ворушиться маленьке вушко — це зайчик Капчик притиснувся до ковдри. Ромчик потягується, розплющує оченята і посміхається. Капчик піднімає ніс і тихенько шмигає вусиками.
Ромчик витягає руку — під ковдрою немає шапочки. "Де твоя шапочка, Капчику?" — шепоче він. Капчик підстрибує, розгублено клацає зубками і дивиться довкола великими очима.
Вони починають шукати. Спочатку заглядають під ліжко. Там темнішає, але видно сліди маленьких лапок на пилу. Під ліжком лежить стара книжечка із картинками й невеличка іграшкова машинка. Ромчик тягне руку — шапочки немає.
"Підемо до кошика з іграшками," — каже Ромчик і обережно береться за ручку. Капчик стрибає в кошик і нишпорить між м'якими ведмедиками й кульками. Вони знаходять пластмасового ведмедика з кожушком, яскраву кульку і навіть бусинку для браслета. Капчик виважує знайдену кульку носиком і виглядає серйозним. "Нічого," — тихо зітхає Ромчик і сміється, бо зайчик виглядає зовсім серйозним.
Далі — балкон. Двері відчинені, і тепле сонце входить у кімнату. На підлозі розлите велике коло світла. Ромчик сідає в сонячній плямі, а Капчик розчулено лягає прямо на неї й закриває очі. Поруч — крихітна крихта печива, що сховалась у кутку. Ромчик піднімає крихту й сміється: "Ось така знахідка!" Він подає її Капчику, і той ніжно відкушує крихітку.
Мама заходить на кухню, заглядає в кімнату й питає: "Що ви шукаєте?» Ромчик відповідає просто: "Шапочку Капчика." Мама посміхається і сідає поруч, допомагаючи заглянути під подушки.
На дивані лежить пухнаста подушка. Ромчик піднімає її й помічає теплий плед, що злегка звисає. Він обережно відкидає плед — і там, наче спочиваючи, лежить знайома маленька шапочка.
Капчик підскакує й весело кружляє навколо. Ромчик обіймає свого зайчика й підносить шапочку до носика: вона пахне пральним милом і теплом. Мама наливає дві маленькі чашечки теплого молока із ваніллю.
Вони сідають за столиком: Капчик — на коліна Ромчика, а Ромчик гладить його по вусику. Ранок наповнений тихим сміхом, обіймами і теплим молоком. День починається лагідно, і в кімнаті панує просте, домашнє щастя.
