Ранок. Мама виставляє на стіл чашки з теплим напоєм. Малюк вмощується на стільчик, а Пухлик — маленьке щеня — скаче поруч і весело виляє хвостиком. Мурчик позіхає й тихо лягає на підвіконня, дивлячись на вікно.
Коли мама взяла одну рукавичку в руку, вона зупинилася. "Друга рукавичка зникла, — сказала вона лагідно. — Де ж вона могла подітися?" Малюк підвівся з місця. "Я допоможу!" — промовив він і простяг руку до Пухлика.
Вони почали шукати по кімнатах. Заглянули під стіл — Пухлик понюхав під стільцем і витягував ніс. "Тут нічого", — сказав малюк. Потім сіли на диван і підняли подушки. Мурчик шмигнув лапкою під одну та бавиться м’якою тканиною. "Нема й на дивані", — усміхнулась мама.
Малюк ретельно перевірив куточки й шафку, а потім узяв Пухлика на руки. "Підімо в садок, — сказала мама. — Можливо, вона загубилася під час прогулянки вчора." Двері були відчинені, і тепле сонце лилося в хату.
На подвір’ї пахло землею й квітами. Малюк наступив босою ногою на м’яку траву й усміхнувся: вона була ще волога та пушиста. "Травичка така тепла", — прошепотів він. Пухлик підскакував поміж стеблин і торкався носиком до кожної нової стежки запаху.
Малюк побачив маленьку краплю роси на листочку. Сонячне проміння зробило її схожою на крихітне скельце. Він простяг руку й обережно зменшив відстань, щоб не зруйнувати цю блискучу краплину. Мама стояла поруч і посміхалась, дивлячись, як малюк захоплюється простими речами.
Пухлик повів далі — він тягнув за повідок і зупинився біля квітника. Щеня уважно нюхало землю, кружляло і раптом засторчило вуха. "Гав!" — тихо проскавкав від радості і почав копати лапками між листям. Мурчик підбіг і також заглянув поміж квітів.
Там, схована під листям, лежала рукавичка — трохи запорошена від вчорашньої прогулянки. Малюк підняв її і розсміявся: "Ось вона!" Пухлик стрибнув угору від радості, його хвостик крутився, і з лапок сипнулося трохи землі. Мурчик понюхав рукавичку й тихенько промуркотів.
Мама ніжно наділа рукавичку, взяла малюка за руку і дала йому теплий напій у маленькій чашці. Вони обнялися просто на сонці. Пухлик тісно притиснувся до ніг, а Мурчик завернувся клубочком біля дверей. Сонце гріло, повітря пахло травою, і всі відчували, що ранок перетворився на маленьку пригоду, яка закінчилася теплом і спокоєм.
