Увійти

Теля і перший метелик

← До списку казок
Теля з білою зірочкою допитливо дивиться на метелика
Короткий опис
Маленьке телятко гралося на зеленому лузі й раптом помітило білого метелика. Воно обережно підходить до низенької ромашки, тихо сидить у траві й чекає, поки метелик сяде поруч. Мама‑корова ніжно стоїть поряд, і коли метелик летить геть, телятко затишно притискається до мами й засинає щасливим.

На зеленому лузі, біля низького дерев'яного паркану, стояло маленьке телятко. Поруч, біля хати, паслася мама‑корова — вона мирно жувала траву й час від часу підсовувала носа до дитяти. Сонце лагідно гріло, вітерець шепотів у стеблах, і все навколо було м'яким і тихим.

Теля помітило метелика. Він літав, ніби торкаючись сонячних плям: то сідав на ромашку, то сідав на край паркану. Крила його були білі з дрібними плямками — і телятко ще ніколи не бачило такого гостя. Воно хотіло підійти, але боялося налякати крихітного метелика.

Ставши зовсім тихо, телятко не махало хвостиком і не топотіло копитцем. Стояло низько, притуливши вушка, і дивилося, не роблячи різких рухів. Мама‑корова зупинилася поруч і подивилася на маля ніжним поглядом, ніби підказуючи: будь обережним.

Набравшись сміливості, телятко зробило один маленький крок. Воно підійшло до низенької ромашки і торкнулося носиком її пелюстки. Запах був свіжий і легкий, наче ранковий подих. Теля тихенько понюхало квітку — і відчуття виявилося зовсім нестрашним.

Маленьке теля лагідно торкнулося до ромашки і принюхалося
Маленьке теля лагідно торкнулося до ромашки і принюхалося

Потім воно присіло на м'яку траву й стало чекати. Очі широко розплющені, дихання спокійне — телятко уважно дивилося на метелика. Час ніби тягнувся, але був добрим: кожен рух травинки, кожен промінчик сонця уважно спостерігали за його терпінням.

Метелик, ніби зрозумівши лагідність, сів на травинку поруч із ромашкою. Він трохи підняв крила, ніби помахав на вітання, і більше не відлітав. Теля повільно наблизилося, не роблячи різких рухів. Воно відчу́ло, що метелик зовсім не боїться.

У серці теляти заграла тихенька радість. Воно тихо посміхнулося маленькими вустами. Мама‑корова ніжно притислася теплим боком, створивши поруч затишне тепло.

Так вони стояли: телятко, метелик і мама‑корова — тихо, поруч, ніби дихаючи одним спокійним подихом лугу. Сонце повільно хилілося до заходу й робило все довкола ще м'якшим.

Коли вечір опустився, метелик обережно злетів і полетів далі. Теля ледве махнуло хвостиком, але серце було наповнене теплом — з'явився новий друг. Маленьке телятко притиснулося до мами і заснуло під тихим небом, щасливе і спокійне.

Схожі казки

Дивіться також за темами

казки про твариноклагідні казки про тваринок для дітей 2-3 років